Дослідження ефективності зниження викидів від зон спікання агломашин

Анотація

Ситуація з ресурсами призводить до необхідності використовувати у складі аглошихти значну кількість залізорудного концентрату, шламів, пилу як мокрого, так і сухого вловлювання, шлаків конвертерного виробництва. Погіршуються умови як підготовки, так і спікання з необхідністю добавок флюсів і палива. Збільшення кількості тонкодисперсних матеріалів призводить до закочування частинок твердого палива у середину гранул огрудкованої шихти. При цьому встановлюється різна масова частка вуглецю твердого палива, яка визначає зміну складу та кількості шкідливих газів.

Проведення інструментальних вимірів розподілення викидів по вакуум-камерах показало, що на перших вакуумкамерах гази перезволожені. Кількість моноокисиду і двоокису вуглецю, а також оксидів азоту і сірки розподілена рівномірно по довжині агломашини. Підвищення температури газів, що відходять, відбувається на другій стадії і досягає максимального значення на останніх трьох вакуум-камерах.

Вимірами визначено обсяг викидів основних забруднюючих речовин від зон спікання агломашин типу АКМ-75. Запропоновано систему завантаження шихти з корегуванням кута нахилу завантажувального лотка. Визначено кут нахилу завантажувального лотка для сировинних умов підприємства, що забезпечує максимальну сегрегацію. Завантаження шихти при максимальній сегрегації дозволило збільшити перерозподіл насипної ваги і палива по висоті шихти.

Аналіз потужності викидів від агловиробництва в атмосферне повітря у 2017 році при впровадженні системи регулювання завантаження шихти на спікальний візок показав позитивну динаміку зменшення викидів в атмосферне повітря оксиду вуглецю. Підприємство зменшило викиди в атмосферне повітря оксиду вуглецю в порівнянні з 2016 роком на 3471,4 т.