Шляхи поліпшення ефективності аглодоменного виробництва в сировинних та енергетичних умовах роботи металургійних підприємств України

Анотація

Статтю присвячено визначенню впливу деяких видів вторинних ресурсів на якість агломерату, його хімічний склад і властивості, а також на перебіг доменного процесу при використанні такого агломерату, у тому числі у комплексі з застосуванням пиловугільного палива (ПВП).

Представлено результати виконаних розрахунково-аналітичних, лабораторних й промислових досліджень впливу складу аглошихти на особливості технології виробництва агломерату, а також при використанні такого агломерату в комплексі із застосуванням ПВП на результати технології й параметри переробного чавуну.

Експериментально досліджено вплив уведення вторинних матеріалів в агломераційну шихту на показники дослідних спікань агломерату на прикладі уведення використання шламів і дрібнодисперсного пилу.

Показано, що введення до складу агломераційної шихти вторинних ресурсів дозволить знизити собівартість агломерату, але значне збільшення їх вмісту може призвести до погіршення деяких характеристик готового агломерату, а також збільшення витрат коксу при виплавці чавуну, також підтверджено, що раціональним є вміст в аглошихті вторинних ресурсів на рівні 70 кг/т агломерату.

Вивчено вплив співвідношення витрат паливних домішок для варіантів технології виплавки чавуну при оптимальній витраті вторинних ресурсів 70 кг/т агломерату в різних співвідношеннях паливних добавок. Досліджено вплив умов проведення доменної плавки на деякі її показники.

Проведені балансові розрахунки показали, що при частковій заміні ПВП природним газом у кількості 35 м³/т чавуну витрати коксу зменшилися на 35 кг/т чавуну, що призвело до зниження вартості чавуну на 2,1 %.

Показано, що застосування і розвиток коксозамінних технологій і заходів, обґрунтований експертний вибір шихтових параметрів аглодоменного виробництва, модернізація обладнання, дозволяє підтримувати стійкий тепловий та газодинамічний режим роботи доменних печей, що характеризується стабільністю температури чавуну і його хімічного складу.